ТРУД

Всесвітній день охорони праці

trud — Mon, 28 Apr 2014 12:45:45 GMT

28.04.2014 Сьогодні в Всесвітній день охорони праці делегації від підприємств, установ, організацій та мешканці міста поклали квіти до пам'ятного знаку загиблим шахтарям. Це же одне нагадування, що порушення безпеки праці приводить до непоправних трагедій , які уносять життя людей. В заході взяли участь міський голова О.Наумович, технічний директор ДП “Шахтарськантрацит” І.Гатін, керівники вугільних підприємств, громадська організація “Асоціація сімей загиблих шахтарів” тощо.

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЛИСТ від 31.07.2013 р. N 8422/0/14-13/18 Про окремі питання колективно-договірного регулюваня

trud — Fri, 15 Nov 2013 07:26:06 GMT

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 31.07.2013 р. N 8422/0/14-13/18
Про окремі питання колективно-договірного регулювання

(Витяг)

Щодо відмови в реєстрації колективного договору

Зазначене у листі постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.94 р. N 225 "Про порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів" втратило силу 28.02.2013 р. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2013 р. N 115 "Про порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів".

Проведення повідомної реєстрації колективних договорів регулює Порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2013 р. N 115 (далі - Порядок).

У відповідності з даним Порядком повідомна реєстрація проводитиметься з метою посвідчення автентичності примірників і копії поданих на реєстрацію галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів для забезпечення можливості для врахування їх умов під час розгляду уповноваженими органами трудових спорів (індивідуальних і колективних), що можуть виникнути за результатами виконання умов таких угод (договорів).

Пунктами 2 і 3 зазначеного Положення доручено місцевим органам виконавчої влади та рекомендовано органам місцевого самоврядування в межах повноважень розглядати колективні договори щодо відповідності законодавству та у разі виявлення порушень надавати рекомендації щодо їх усунення.

Відповідно до пункту 5 Положення сторонам колективного договору може бути відмовлено в повідомної реєстрації тільки в разі, якщо подані на реєстрацію примірники договору не є автентичними.

Щодо обов'язковості укладення колективного договору

Щодо статті 65 Господарського кодексу України відзначаємо, що відповідно до статті 4 даного Кодексу він не регулює трудові відносини. Господарський кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини.

Правові початку розробки, укладення та виконання колективних договорів визначає Закон України "Про колективні договори і угоди" (далі - Закон), який узгоджується з положеннями ратифікованих Україною конвенцій і прийнятих рекомендацій Міжнародної організації праці.

Конвенцією МОП N 98, Європейською соціальною хартією (переглянутою), ратифікованими Україною, передбачено ведення переговорів на добровільних засадах між роботодавцями або організаціями роботодавців та організаціями працівників з метою регулювання умов праці за допомогою колективних договорів.

Відповідно до статті 3 Закону колективний договір укладається між роботодавцем, з одного боку, і одним або декількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом, з іншого боку.

Порядок ведення переговорів з питань розробки, укладення або внесення змін до колективного договору визначається його сторонами. Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції (статті 10, 7 Закону).

Одночасно за ухилення від участі в колективних переговорах передбачено відповідальність. На осіб, які представляють роботодавців чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і ухиляються від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, або навмисне порушили строк, визначений частиною третьою статті 10 цього Закону, або не забезпечили роботу відповідної комісії у визначені сторонами терміни, накладається штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і вони несуть також дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади (стаття 17 Закону).

Щодо сфери дії Генеральної угоди

Генеральна угода укладається на національному рівні.

Відповідно до статті 9 Закону положення генеральної угоди діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Роботодавці та первинні профспілкові організації не є безпосередніми учасниками переговорів щодо укладення генеральної угоди, їх інтереси представляють суб'єкти сторін, що уклали угоду.

В даний час є чинним Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 - 2012 роки.

Зазначене Генеральна угода укладена між Стороною власників в особі Кабінету Міністрів України та Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, з одного боку, і Стороною профспілок в особі Спільного представницького органу всеукраїнських профспілок та профспілкових об'єднань для ведення колективних переговорів та соціального діалогу на національному рівні, з іншого боку.

Перелік суб'єктів сторін, що уклали Генеральну угоду, наведений у Додатках 1 та 2 до угоди.

Отже, якщо підприємство було представлено уповноваженими представниками з боку роботодавця і сторони працівників при укладенні генеральної угоди, то для нього буде обов'язковим дотримання його норм і положень.

Разом з тим зазначаємо, що Мінсоцполітики не наділене повноваженнями щодо тлумачення правових норм та їх практичного застосування.

Офіційне тлумачення законів України дає Конституційний Суд України (стаття 147 Конституції України).
Заступник Міністра -
керівник апарату В. Коломієць

Наталія Королевська: Мінсоцполітики запропонувало пакет антикризових заходів щодо прискорення погашення боргів із заробітної плати

trud — Mon, 11 Nov 2013 06:50:42 GMT

«Мінсоцполітики запропонувало пакет антикризових заходів щодо прискорення погашення боргів із заробітної плати до кінця поточного року. Пакет передбачає затвердження Урядом окремого розпорядження, який передбачає низку заходів щодо підвищення платіжної дисципліни на підприємствах усіх форм власності, виявлення та усунення причин несвоєчасної виплати заробітної плати, а також посилення контролю за своєчасною виплатою заробітної плати», - сказала Наталія Королевська.
Крім того, вона нагадала, що 9 жовтня Уряд вже виділив місцевим бюджетам 2,1 млрд. грн. для своєчасної виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, які фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів. Також підготовлено пропозиції щодо створення гарантійної установи, яка дозволить вирішити питання боргів підприємств-банкрутів.
«Міністерство очікує від центральних та місцевих органів влади максимально об’єктивну інформацію по заборгованості. Тільки так можна оцінити реальну ситуацію та вжити ефективних заходів. В останнє попереджаю, що при виявленні прихованої заборгованості із зарплати будуть вживатися жорсткі заходи», - сказала Наталія Королевська.
За її словами, Мінсоцполітики здійснює моніторинг на підставі матеріалів, які подають центральні та регіональні органи виконавчої влади. Вона звернулася до кожного учасника наради і пояснила, що ті, хто подають викривлену інформацію, формують приховану заборгованість, по суті блокують можливість вчасно зреагувати на проблему.
«Вимагаю негайно припинити подібну практику. Проблеми, якщо вони є, рано чи пізно все рівно проявляться. Але тоді вже буде пізно», - сказала вона.
Наталія Королевська також закликала учасників наради з максимальною відповідальністю підійти до погашення боргів із заробітної плати. Вона наголосила на тому, що кожний керівник, кожна посадова особа повинна зробити все для захисту трудових прав людей.
Довідково
За оперативними даними, порівняно з березнем місяцем 2013 р. борги державних підприємств скоротилися на 25%, борги комунальних зменшилися на 15%.
Борги у приватному та корпоративному секторі зросли на 11%. Сьогодні вони складають 600 млн. грн. На цей сектор припадає левова частка нових боргів.
Найбільша сума нової заборгованості була допущена:
в авіакомпанії „Аеросвіт” – 149,8 млн. грн.;
в КП „Київпастранс” та його структурних підрозділах – 26,5 млн. грн.

Станом на 4 листопада ц. р. кількість підприємств, які мали заборгованість, у порівнянні з початком року зменшилася на 574 підприємства.

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЛИСТ від 24.04.2013 р. N 4566/0/14-13/13

trud — Wed, 21 Aug 2013 05:48:41 GMT

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 24.04.2013 р. N 4566/0/14-13/13

Міністерство соціальної політики розглянуло звернення щодо надання роз'яснення стосовно практики застосування підзаконних нормативних актів та повідомляє.

1. Відповідно до статті 121 Кодексу законів про працю України працівникам, які направляються у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

До денного заробітку працівника, який має порівнюватись із середньоденним заробітком, включаються всі елементи заробітної плати, які працівник отримає згідно з умовами трудового, колективного договору у місяці, в якому його направляють у відрядження; оклад, доплати, надбавки, премії, які мають постійний характер (щомісячні, квартальні тощо), тобто нараховані працівникові елементи заробітної плати за відпрацьовані ним дні.

Допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, період, коли за працівником зберігається середня заробітна плата відповідно до законодавства, а також одноразові виплати не включаються до денної заробітної плати працівника при порівнянні.

2. Відповідно до частини другої статті 35 Закону України від 18.01.2001 р. N 2240-III "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - Закон) допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. N 439 затверджено Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

Згідно з частиною другою статті 36 Закону застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Частиною третьою статті 50 Закону визначено, що рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Враховуючи викладене, згідно з частиною другою статті 36 Закону дні тимчасової непрацездатності застрахованої особи, щодо яких відповідно до листка непрацездатності є відмітка про порушення режиму, встановленого для неї лікарем, оплаті за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не підлягають. Водночас відповідно до абзацу другого частини третьої статті 50 Закону комісія (уповноважений) із соціального страхування має встановити наявність підстав для відмови у наданні матеріального забезпечення та соціальних послуг.

3. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. N 524 "Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (далі - постанова N 524) передбачено виплату допомоги на оздоровлення медичним і фармацевтичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров'я у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки. Ця виплата є обов'язковою.

Належність працівників до медичних та фармацевтичних регулюється такими нормативними актами.

Стаття 74 Основ законодавства України про охорону здоров'я визначає, що медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Єдині кваліфікаційні вимоги до зазначених осіб встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Такі вимоги визначено наказами МОЗ України від 25.12.92 р. N 195 "Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю" та від 29.03.2002 р. N 117, яким затверджено Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров'я (випуск 78 "Охорона здоров'я").

З огляду на викладене до медичних та фармацевтичних працівників належать особи, які допущені до медичної та фармацевтичної діяльності, - професіонали з повною вищою медичною і фармацевтичною освітою та фахівці з базовою та неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою, які закінчили вищі заклади медичної та фармацевтичної освіти. Також до медичної діяльності на посадах лікарів та середнього медичного персоналу допускаються особи з повною вищою та неповною вищою (немедичною) освітою, які, зокрема, закінчили вищий навчальний заклад за спеціальностями "Біологія", "Фармація", "Хімія", "Хімія-фармація", "Біохімія", пройшли спеціальну підготовку і отримали звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності або мають сертифікат, що дає право обіймати посаду лікаря-спеціаліста, можуть працювати на посадах лікарів-лаборантів, у тому числі на посаді завідувача лабораторією, за наявності стажу роботи на посаді лікаря-лаборанта не менше 5 років (пункт 8 розділу II наказу N 195 та примітка до нього).

Отже, право на матеріальну допомогу згідно з постановою N 524 мають особи з повною вищою та неповною вищою (немедичною) освітою, які обіймають посаду лікаря-спеціаліста або можуть працювати на посадах лікарів-лаборантів.

Лікарі всіх спеціальностей санітарно-епідеміологічної служби мають право на виплату матеріальної допомоги згідно з постановою N 524.

Щодо виплати матеріальної допомоги на оздоровлення лікарям ветеринарної медицини, то вони мають право на таку допомогу відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. N 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери".

Згідно з цим пунктом керівникам бюджетних установ, закладів та організацій надано право в межах фонду оплати праці, затвердженого в кошторисах, надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.
Заступник Міністра -
керівник апарату В. Коломієць

Лист Мінсоцполітики України від 05.06.2013 № 6058/0/14-13/026

trud — Fri, 16 Aug 2013 08:14:08 GMT

Щодо порядку внесення записів в трудові книжки особам, які беруть участь у роботах тимчасового характеру, їх права на продовження виплати допомоги по безробіттю

(Витяг)

Щодо порядку здійснення внесення до трудової книжки працівників запису про тимчасову роботу

Відповідно до Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 175, з особами, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, роботодавці укладають у письмовій формі строкові трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.
Про участь осіб у таких роботах роботодавці вносять записи до трудових книжок відповідно до законодавства про працю.
Порядок ведення трудових книжок працівників визначається постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.93 р. № 301 «Про трудові книжки працівників» та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мінпраці України, Мінсоцзахисту України, Мін’юсту України від 29.07.93 р. № 58 (далі — Інструкція).
Стосовно того, чи видаватиметься трудова книжка центром зайнятості працівнику, який продовжує перебувати на обліку в центрі зайнятості, з наступною передачею роботодавцю, або центр зайнятості напряму передаватиме роботодавцю відповідні трудові книжки, або ж буде встановлено іншу процедуру.
Відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 198, під час проведення реєстрації працівник територіального органу Державної служби зайнятості України заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі Державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного, зокрема відомості про останнє місце роботи або вид діяльності згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про зайнятість населення», підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально.
Підпунктом «е» пункту 2.18 Інструкції передбачено, що органи державної служби зайнятості уповноважені вносити безробітним особам записи про період одержання допомоги по безробіттю.
Звертаємо увагу, що трудові книжки безробітних осіб, які зареєстровані у державній службі зайнятості, знаходяться у цих осіб.
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції при працевлаштуванні на роботу (в тому числі на тимчасову) працівники зобов’язані подавати роботодавцю трудову книжку, оформлену в установленому порядку.
Хто та яким чином контролюватиме своєчасність і правильність внесення до трудової книжки запису про тимчасову роботу, до якої залучається працівник, що перебуває на обліку в центрі зайнятості?
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів.
Пунктом 2.4 Інструкції встановлено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення — у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі — роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин здійснює Державна інспекція України з питань праці відповідно до Положення, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 386.
Щодо дій працівника у разі, якщо запис про його тимчасову роботу не зроблено в трудовій книжці
Обов’язок роботодавця вносити відповідні записи до трудової книжки про трудову діяльність працівника встановлено Кодексом законів про працю України, Інструкцією та іншими законодавчими актами.
У разі порушення роботодавцем встановленого законодавством обов’язку працівник має право звернутися з відповідною скаргою до Державної інспекції України з питань праці.
Щодо правомірності звертатись до центру зайнятості або роботодавця щодо виправлення помилки в записі стосовно тимчасової роботи
Порядок виправлення неправильного або неточного запису про роботу визначено частиною другою Інструкції.
Відповідно до пункту 2.6 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.
Державна служба зайнятості таким правом не наділена.
Щодо права особи, з якою укладають строкові трудові договори на заміщення тимчасово відсутнього основного працівника, продовжувати перебувати на обліку в центрі зайнятості на час дії такого строкового договору, а також права особи на провадження виплати допомоги по безробіттю згідно з ч. 9 статті 31 Закону України «Про зайнятість населення» після закінчення строку дії такого трудового договору на виконання тимчасових робіт
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право на збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі в громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів).
Згідно з пунктом 5 Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 175, громадські та інші роботи тимчасового характеру виконуються виключно на створених для цього тимчасових робочих місцях.

Заступник Міністра Л. ДРОЗДОВА

Держпраці: Роботодавцям, які звільняють вагітних або зменшують їм зарплатню, загрожує позбавлення волі

trud — Mon, 12 Aug 2013 05:49:43 GMT

Два роки виправних робіт або арешт на півроку загрожують роботодавцям, які порушують трудові права вагітних жінок або молодих матерів. Про це повідомила заступник директора Департаменту контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість Державної інспекції України з питань праці Олена Коновалова.
«Роботодавцям, які порушують трудові права вагітних жінок, загрожує штраф до 100 неоподатковуваних мінімумів або арешт на півроку. Крім того, за рішенням суду їм може бути винесене покарання у вигляді виправних робіт строком до двох років. Однак цих покарань вони можуть уникнути, якщо виправлять порушення», - сказала вона.
До таких порушень, за її словами, відносяться зменшення заробітної плати, звільнення або відмова у прийнятті на роботу через вагітність чи наявність маленької дитини. Олена Коновалова повідомила, що як тільки до Держпраці надходить інформація про порушення трудових прав працівників, на підприємство направляється позапланова перевірка. Якщо інспектор виявить таке порушення, то усі зібрані матеріали передаються до правоохоронних органів.
Разом із тим вона зазначила, що включення декретної відпустки до страхового стажу жінок не вплинуло на збільшення кількості подібних звернень. «Незважаючи на той ажіотаж, який розгорнувся довкола цієї законодавчої норми, не спостерігається збільшення фактів порушення трудового законодавства по відношенню до вагітних жінок та молодих матерів», - сказала вона.
Олена Коновалова поінформувала, що цьогоріч кількість таких звернень не відрізняється від показників попередніх років. «Минулого року під час планових та позапланових перевірок наші інспектори зафіксували по всій Україні 54 випадки порушення статті 184 Кодексу законів про працю. Нею передбачена пряма заборона звільняти вагітних жінок та жінок з маленькими дітьми, а також зменшувати їм зарплатню. Цього року кількість виявлених випадків трохи більше 20», - сказала вона.
Олена Коновалова підкреслила, якщо порушуються трудові права вагітної жінки, а вона про це не повідомляє, то контролюючі органи не можуть покарати такого роботодавця. «Якщо до нас надходить інформація про таке порушення, ми одразу на нього реагуємо. Однак без звернень постраждалих виявити такі випадки дуже складно», - сказала вона. Тому у разі порушення трудових прав працівників фахівець радить звертатись до територіальних інспекцій, які є в кожному регіоні (http://dpu.gov.ua/Lists/RegionalInspectorate/allevents.aspx).

“Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення ” № 509 від 17.07.2013

trud — Thu, 08 Aug 2013 08:16:31 GMT

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 17 липня 2013 р. № 509

Київ

Про затвердження Порядку накладення

штрафів за порушення законодавства про

зайнятість населення

Відповідно до частини дев’ятої статті 53 Закону України "Про зайнятість населення” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, що додається.

Прем’єр-міністр України М. АЗАРОВ

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 17 липня 2013 р. № 509

ПОРЯДОК

накладення штрафів за порушення законодавства

про зайнятість населення

1. Цей Порядок визначає механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачених частинами другою — сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення” (далі — штрафи).

2. Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі — уповноважені посадові особи).

3. У разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про зайнятість населення посадова особа Держпраці чи її територіального органу складає акт, а уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дня його складення приймає рішення про розгляд справи про накладення штрафу (далі — справа).

4. Справа розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

5. У разі надходження від суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держпраці, його заступниками, але не більше ніж на 10 днів.

6. Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

7. Справа розглядається за участю представника суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

8. Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітитки, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий — надсилається протягом трьох днів суб’єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

9. Штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб’єкт господарювання або роботодавець повідомляють Держпраці чи її територіальний орган.

10. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

11. Несплачені у добровільному порядку штрафи стягуються у судовому порядку:

територіальними органами Державної служби зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п’ятою і шостою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення”);

територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону).

Порядок взаємодії територіальних органів Держпраці та територіальних органів Державної служби зайнятості визначається Мінсоцполітики.

12. Держпраці та її територіальні органи ведуть облік справ, прийнятих за результатами їх розгляду рішень та відомостей про сплачені у добровільному порядку штрафи.

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ ТА ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЛИСТ від 21.02.2013 р. № 1757/0/5.2-10/6/13

trud — Tue, 21 May 2013 06:01:42 GMT

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ ТА ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.02.2013 р. № 1757/0/5.2-10/6/13

Щодо процедури продовження строку

роботи комісії з проведення розслідування

нещасного випадку на виробництві

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України надає роз'яснення щодо процедури продовження строку роботи комісії, утвореної наказом роботодавця, під час проведення розслідування нещасного випадку на виробництві.

Пунктом 14 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (далі - Порядок), визначено обов'язки комісії, утвореної наказом роботодавця, та встановлено термін щодо їх виконання.

Зокрема, комісія зобов'язана з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб та на підставі зібраних матеріалів визначити, пов'язаний чи не пов'язаний випадок з виробництвом, скласти відповідний акт (акти) та передати його (їх) роботодавцеві для за-твердження.

Разом з тим, у випадках, зазначених у пункті 31 Порядку, або у разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертиз, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку строк розслідування нещасного випадку може бути продовжений роботодавцем, який утворив комісію, за письмовим погодженням з територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства (далі - територіальне управління).

З цією метою роботодавець своєчасно письмово звертається до територіального управління з обґрунтуванням неможливості завершити протягом 3 робочих днів розслідування нещасного випадку у зв'язку з відсутністю документів (пояснення, висновки компетентних органів і установ тощо), необхідних для встановлення обставин і причин настання випадку та прийняття комісією рішення щодо його класифікації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 затверджено Типову інструкцію з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади (далі - Типова інструкція), яка встановлює загальні положення щодо функціонування структурних підрозділів з діловодства, вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами в установах незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка мається в документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням.

Типовою інструкцією також встановлено загальні положення щодо організації контролю за виконанням документів та типові строки щодо їх виконання.

Пунктом 192 Типової інструкції визначено, що документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів з моменту реєстрації документа в установі, до якої надійшов документ (запит роботодавця або робочого органу виконавчої дирекції Фонду).

Також у пункті 31 Порядку зазначено, що у разі неотримання протягом місяця від відповідних органів матеріалів розслідування катастрофи, аварії чи пригоди (події) на транспорті комісія складає акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) на безпосередніх учасників дорожнього руху та осіб, які користувалися транспортним засобом, але не причетні до керування.

Враховуючи вищезазначене, територіальне управління за результатами розгляду звернення роботодавця приймає рішення щодо продовження розслідування на строк до 30 календарних днів.

У разі неможливості з об'єктивних причин завершити розслідування у строк, погоджений з посадовою особою територіального управління, порядок його продовження повторюється за аналогічною схемою.

Разом з тим зазначаємо, що відповідно до пункту 33 Порядку контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування тощо здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

На підставі вищевикладеного та з метою здійснення контролю за дотриманням комісіями вимог Порядку в частині своєчасності та об'єктивності проведення розслідування, а також прав потерпілих, членів їх сімей або уповноваженої особи, яка представляє їх інтереси, посадовою особою територіального управління необхідно розглянути зазначене звернення роботодавця і підготовлені матеріали розслідування та прийняти рішення відповідно до законодавства.

Зазначене роз'яснення прошу довести до посадових осіб територіальних управлінь Держгірпромнагляду.

Заступник Голови Держгірпромнагляду С. Дунас

МИНИСТЕРСТВО СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ ПИСЬМО от 28.03.2013 г. N 2-1/06/187-13

trud — Mon, 20 May 2013 07:13:38 GMT

МИНИСТЕРСТВО СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 28.03.2013 г. N 2-1/06/187-13

(Извлечение)

<...>

При приеме на работу по совместительству предъявление трудовой книжки не предусмотрено. По общему правилу это и невозможно в связи с тем, что трудовая книжка находится на предприятии, в учреждении или организации по месту основной работы работника и выдача ее работнику в период работы не предусмотрена.

В соответствии с пунктом 3 Положения об условиях работы по совместительству работников государственных предприятий, учреждений и организаций, утвержденного приказом Минтруда, Минюста и Минфина от 28.06.93 N 43 (далее - Положение),работник, который принимается на работу по совместительству на другое предприятие, в учреждение, организацию, должен предъявить собственнику или уполномоченному им органу паспорт.

При приеме на работу, требующую специальных знаний, собственник или уполномоченный им орган имеет право требовать от работника предъявления диплома или другого документа о полученном образовании или профессиональной подготовке.

Согласно пункту 9 Положения запись в трудовую книжку сведений о работе по совместительству осуществляется по желанию работника собственником или уполномоченным им органом по месту основной работы.

Пунктом 12 Положения определено, что ответственность за нарушение порядка приема на работу по совместительству в соответствии с постановлением Кабинета Министров Украины от 03.04.93 N 245 "О работе по совместительству работников государственных предприятий, учреждений и организаций" и Положением возлагается на собственника или уполномоченный им орган государственного предприятия, учреждения, организации, который принимает работника на работу по совместительству.

Кроме того, в соответствии с частью второй статьи 21 Кодекса законов о труде Украины ограничения относительно совместительства могут вводиться законодательством, в частности и коллективным договором,а также трудовым договором,который является для работника основным.Нарушение ограничений на совместительство, установленных законодательством, коллективным или трудовым договором, является основанием для привлечения работника к дисциплинарной ответственности.При соответствующих обстоятельствах возможно применение и такого дисциплинарного взыскания, как увольнение с работы.

Также следует отметить, что согласно пункту 21 Порядка исчисления средней заработной платы (дохода) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию,утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 26.09.2001 N 1266 (с изменениями), если застрахованное лицо работает по совместительству, пособие по временной нетрудоспособности осуществляется по месту работы по совместительству на основании копии листка нетрудоспособности,выданного в установленном порядке, заверенной подписью руководителя и печатью по основному месту работы, и справки о средней заработной плате по основному месту работы.

Вопрос относительно совмещения профессий (должностей) регулируется постановлением Совета Министров СССР от 04.12.81 N 1145 "О порядке и условиях совмещения профессий (должностей)" и Инструкцией по применению постановления Совета Министров СССР от 04.12.81 N 1145 "О порядке и условиях совмещения профессий (должностей)",утвержденной постановлением Государственного комитета СССР по труду и социальным вопросам, Министерства финансов СССР и ВЦСПС от 14.05.82 N 53-ВЛ (в соответствии с Постановлением Верховной Рады Украины от 12.09.91 N 1545 "О порядке временного действия на территории Украины отдельных актов законодательства Союза ССР" указанные нормативные акты действуют в части, не противоречащей действующему законодательству).

Названная Инструкция определяет совмещение профессий (должностей) как выполнение работником наряду со своей основной работой, обусловленной трудовым договором, дополнительной работы по другой профессии (должности).

Согласно пункту 1 Положения совместительством считается выполнение работником кроме своей основной другой регулярной оплачиваемой работы на условиях трудового договора в свободное от основной работы время на том же или другом предприятии, в учреждении, организации или у гражданина (предпринимателя, частного лица) по найму.

Если работник работает по совместительству,но увольняется с основной работы, работа по совместительству может стать основным местом работы.

Поскольку работа по совместительству выполняется на основании трудового договора, то с работником по его заявлению расторгается трудовой договор о работе по совместительству и заключается новый трудовой договор о работе на предприятии на определенной должности путем издания приказа об этом.

Если по основному месту работы в трудовую книжку работника не внесена запись о работе по совместительству,то и не вносится запись в нее и об увольнении работника с данной работы.

Заместитель директора Департамента

правового обеспечения -

начальник отдела Е. Тулина

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ЛИСТ № 708/0/4-13 від 07.05.2013

trud — Mon, 20 May 2013 06:03:57 GMT

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
ЛИСТ

від 07.05.2013 р. N 708/0/4-13

Головам апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

Про індексацію заробітної плати

З метою вирішення питань, що виникли у судовій практиці, та розглянувши звернення заступника голови апеляційного суду Полтавської області щодо індексації заробітної плати та визначення строку звернення до суду, судова палата у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає таке.

Питання: Чи є індексація складовою частиною заробітної плати та чи поширюється на позов про її стягнення строк звернення до суду?

Відповідь: Індексацію заробітної плати передбачено законом.

Згідно з частиною шостою статті 95 КЗпП заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оплату праці" у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078).

Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України "Про оплату праці", якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (частина друга статті 2 Закону України "Про оплату праці").

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. N 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713.

Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Заступник Голови П. О. Гвоздик

ОРИГІНАЛ