Запроваджено погодинну оплату праці

Законом України від 25.06.2009 р. № 1574-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно погодинної оплати праці» внесено зміни до Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (за текстом – КЗпП) та Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» (за текстом – Закон № 108/95-ВР). З моменту набрання чинності цим Законом, а саме з 01.01.2010 р., в Україні запроваджується погодинна оплата праці.

На роботодавця покладено обов'язок оплачувати найману працю працівників, які працюють за погодинною оплатою праці, не нижче мінімального рівня за кожну відпрацьовану годину.

При цьому конкретний розмір погодинної ставки визначатиметься урядом з урахуванням індексації рівня доходів на кожний наступний рік у законі про державний бюджет.

Згідно зі змінами, внесеними Законом № 1574-VI, мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). 

До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 95 КЗпП, ст. 3 Закону № 108/95-ВР).

Прийняття зазначеного нормативного акта дає змогу захистити права працівників, найнятих на умовах погодинної оплати. Такими працівниками можуть бути жінки з малолітніми дітьми, студенти, інваліди, пенсіонери, безробітні та інші.

Нагадаємо, що ж таке погодинна оплата праці.

КЗпП визначено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною та іншими системами оплати праці.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Погодинна оплата праці є однією із систем почасової форми оплати праці і передбачає нарахування працівникам заробітної плати виходячи з погодинної тарифної ставки і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.

При цьому зазначена форма оплати праці має такі системи: пряма погодинна (проста) і погодинно-преміальна, за якої працівники окрім основної заробітної плати отримують премії.

У разі прямої погодинної системи заробітна плата Зп. пог (грн.) обчислюється так:

Зп. пог = Фміс x Сг,

де Фміс – фактично відпрацьований за місяць час, год; Сг – годинна тарифна ставка за розрядом робітника, грн.

У разі погодинно-преміальної системи заробітна плата Зп. прем (грн.) обчислюється як

Зп. прем = Зп. пог + Д,

де Д – сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників, грн.

Статтею 92 КЗпП передбачено при застосуванні погодинної оплати праці встановлення працівникам нормованих завдань, які обумовлюють той обсяг робіт, який має виконати працівник за 1 год праці.

Слід зазначити, що при встановленні таких завдань необхідно обгрунтовувати норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування, які визначаються виходячи з нормальних умов праці.

Відповідно до ст. 88 КЗпП нормальними умовами праці вважаються:

справний стан машин, верстатів і пристроїв;

належна якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи, і їх вчасне подання;

вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення;

своєчасне забезпечення технічною документацією;

здорові та безпечні умови праці (додержання правил і норм техніки безпеки, необхідне освітлення, опалення, вентиляція, усунення шкідливих наслідків шуму, випромінювань, вібрації та інших факторів, які негативно впливають на здоров'я робітників, тощо).

Обов'язковою умовою застосування погодинної оплати праці є дотримання нормальної тривалості робочого часу працівників, яка не може перевищувати 40 год на тиждень.

При впровадженні погодинної оплати праці на підприємствах і в організаціях, під час якого встановлюються розміри погодинних тарифних ставок, слід ураховувати, що розмір місячної заробітної плати працівника найнижчої кваліфікації не може бути меншим за розмір місячної мінімальної заробітної плати (за умови відпрацювання місячної норми робочого часу).

Дякуємо за матеріал порталу Ліга закон